ЮРЧИШИН Оксана Любомирівна — соціальний педагог

спеціаліст у галузі використання інформаційно-комунікаційних технологій для роботи із соціального захисту дітей та молоді

– спеціаліст із питань захисту прав дітей в умовах дистанційного навчання

– громадський інспектор з охорони дитинства

 

 

 

“Найкращий спосіб зробити дитину хорошою – це зробити її щасливою” (Оскар Уайльд).

 

“Великим є той, хто не втратив свого дитячого серця” (Мен-цзи).

Мета роботи соціальної служби закладу полягає в забезпеченні соціально-правового захисту учнів та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування й розвиток особистості дитини.

 

Основні завдання соціальної служби:

  • вивчення психолого-педагогічних особливостей дітей, їх оточення, умов життя;
  • виявлення інтересів і потреб, труднощів і проблем учнів, відхилень у поведінці дітей;
  • забезпечення надання соціальної допомоги учням, які її потребують;
  • створення сприятливих умов у мікросоціумі для розвитку здібностей та реалізації можливостей кожної дитини;
  • забезпечення формування власних цінностей та громадянської позиції в учнів;
  • попередження та локалізація негативних впливів соціального середовища на особистість;
  • здійснення соціального патронажу малозабезпечених, багатодітних, неповних сімей тощо;
  • проведення інформаційно-просвітницької роботи з учнями;
  • проведення соціально-профілактичної роботи з дітьми, які схильні до девіантної поведінки;
  • посередництво між закладом, сім’єю, державними установами із захисту прав дітей та громадськістю; участь в організації їх взаємодії з метою створення умов для нормального розвитку дітей і підлітків.

 

Напрями роботи соціальної служби:

  • діагностичний напрям – вивчення та оцінювання за допомогою методик, анкетувань, опитувальників, тестів особливостей діяльності особистості, мікроколективу (класу чи референтної групи), колективу закладу в цілому; спрямованості впливу мікросередовища, особливостей сім’ї та сімейного виховання, джерел негативного впливу на дітей;
  • прогностичний напрям – прогнозування на основі спостережень та досліджень динаміки розвитку негативних чи позитивних сторін соціальної ситуації, що впливає на особистість чи клас;
  • консультативний – надання порад, рекомендацій учням, батькам, учителям та іншим особам, які звертаються до соціального педагога;
  • правозахисний – забезпечення дотримання норм охорони та захисту прав дітей, представлення їхніх інтересів у різних інстанціях (службі у справах дітей);
  • профілактичний – переконання учнів у доцільності дотримання певних норм та правил поведінки стосовно суспільних норм, здоров’я, способу життя;
  • соціально-перетворювальний – перетворення негативних соціальних впливів на позитивні за допомогою тренінгових занять, брейн-рингів, семінарів, бесід;
  • організаційний – планування роботи соціального педагога, ведення ним журналу обліку роботи, формування банку даних на дітей соціально-незахищених категорій тощо.

За здоровий спосіб життя

Здоровий спосіб життя сьогодні – це вимога часу. Бути здоровим – це актуально, модно і престижно. Отже, одним із пріоритетних завдань є сприяння визначенню в учнів власних цінностей та орієнтації на здоровий спосіб життя, профілактика вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин.

Здоров’я людини − це динамічний стан організму який відзначається повним фізичним, інтелектуальним, психічним, духовним і соціальним благополуччям і піддається впливові способу життя людини.

З метою формування культури здоров’я в освітньому процесі соціально-психологічною службою ліцею проводяться різноманітні заходи, направлені на розширення знань про негативний вплив куріння, алкоголю, наркотичних речовин на організм людини, збереження та зміцнення здоров’я, посилення мотивації на здоровий спосіб життя, підвищення відповідальності за особисте здоров’я. Це врешті-решт призведе до внутрішнього зростання особистості з новим світоглядом і профілактичною спрямованістю мислення, здатної вирішувати проблеми сьогодення.

Орієнтовні заходи щодо соціалізації дітей з особливими освітніми потребами

Найбільш важливим періодом соціалізації дітей з особливими освітніми потребами є шкільний вік, коли не лише набуваються знання, формується власний світогляд, але й отримуються навички самоконтролю, взаємодії з колективом, уміння вирішувати складні життєві ситуації. Саме в освітньому процесі відбувається розвиток усіх складових самовдосконалення особистості, у першу чергу потреби у самоствердженні та самореалізації, що є невід’ємною частиною соціального становлення сучасної людини.

Процес інтеграції дітей із порушенням психофізичного розвитку в єдину освітню систему ЗЗСО може вважатися повноцінним, якщо забезпечує три умови:

–       навчання кожної дитини відповідно до її особливих освітніх потреб і потенційного розвитку;

–       можливість дитини відвідувати навчальний заклад, живучи в сім’ї, а батькам – виховувати власну дитину;

–       розширення кола спілкування дитини з особливостями психофізичного розвитку та підвищення якості її соціалізації.

 

Успішна соціалізація дітей з особливими освітніми потребами передбачає ряд заходів:

створення в закладі відповідного освітнього середовища та залучення до процесу соціалізації команди фахівців: педагогів, батьків, корекційних педагогів, психологів, фізичних реабілітологів, соціальних працівників;

оцінювання особливих потреб дитини із порушенням психофізичного розвитку, утвердження, коригування та розвиток базової системи життєвих відносин та орієнтацій, складання плану взаємодії з дитиною та її родиною;

розроблення навчальних планів, індивідуальних програм розвитку з урахуванням особливостей дитини: її інтересів, стилю пізнання, рівня розвитку, властивостей темпераменту та характеру, культури родини;

адаптація фізичного і навчального середовища класу (групи);

оволодіння педагогічними працівниками необхідними знаннями та навичками роботи, що дозволяють:

  • мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини;
  • оцінювати стан уваги, стомлюваності, темп роботи дитини;
  • ураховувати стан слуху, зору, особливості моторики та загального фізичного розвитку дитини;
  • бути добре ознайомленим з приладами, які використовують учні з порушеннями зору і слуху, перевіряти придатність слухових апаратів, стежити за чистотою окулярів;
  • навчитися визначати, оцінювати і створювати навчальне середовище для дітей з різними потребами;
  • цілеспрямовано залучати до роботи з дітьми членів родини, встановлювати з ними партнерські стосунки;
  • спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять;
  • закінчувати заняття, коли діти втомилися чи стали неуважні;
  • адаптувати навчальні плани, методики, матеріали та середовище до специфічних потреб дітей;
  • створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу;
  • формувати в дітей досвід налагодження та підтримання стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища;
  • з повагою ставитися до дітей та батьків.

 

Важливим аспектом є співпраця з батьками, залучення їх до навчально-виховного процесу, психологічна підтримка сімей (консультації, тренінги, зустрічі з іншими батьками, групи підтримки тощо).

Особлива увага має надаватися зв’язкам з громадськістю, які сприяють створенню турботливої спільноти, що піклується, представляє і захищає права та інтереси, заохочує до активної громадянської позиції, ініціативності кожного члена громади.

 

ДЛЯ УЧНІВ

У яких випадках слід звертатися до соціального педагога?

  • Якщо у Твоїй родині є проблеми, які Тебе постійно турбують, заважають нормально вчитися та відчувати себе щасливим
  • Якщо хтось примушує Тебе до вчинків, що суперечать нормам моралі, пригнічують Твою гідність, а Ти не знаєш як себе поводити у такій ситуації
  • Якщо Ти відчуваєш, що Тобі потрібна допомога лікаря або юриста, проте не наважуєшся звертатися до батьків
  • Просто коли Тобі здається, що всі інші відвернулися від Тебе і ніхто тебе вже не зрозуміє…

 

ДЛЯ БАТЬКІВ

«Ваша власна поведінка – найвирішальніша річ. Не думайте, що ви виховуєте дитину тільки тоді, коли з нею розмовляєте, повчаєте або караєте її. Ви виховуєте її кожну мить вашого життя, навіть тоді, коли вас немає вдома» (Антон Макаренко).

  • Любіть дитину не за те, що вона розумна і красива, а лише за те, що вона ваша рідна дитина
  • Розмовляйте з дитиною, розвивайте її мову. Цікавтесь її справами і проблемами
  • Надавайте дитині самостійності в діях і прийнятті рішень
  • Не відгороджуйте дитину від обов’язків і проблем. Вирішуйте всі справи разом із нею
  • Слідкуйте за своєю зовнішністю. Дитина має пишатися вами
  • Привчайте дітей до самообслуговування, формуйте трудові навички і любов до праці
  • Пам’ятайте, що дитина коли-небудь подорослішає і їй доведеться жити самостійно. Готуйте її до майбутнього життя
  • Ви – перший друг і порадник дитини

 

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

Гаряча телефонна лінія щодо булінгу – 116 000

Гаряча лінія з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500 335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 50 17 20

Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 225 76 75

Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103

Національна поліція України – 102

Калуський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді (директор Дидич Галина Василівна; адреса: вул. Пушкіна, 9а, м. Калуш) – (03472) 7-00-75

 

 


Поділитися: