Розповідає Віталій Півторак – учитель української мови і літератури, керівник гімназійного Євроклубу:
– У рамках 22-го фестивалю «Z odra na oder» («Від сцени до сцени») в Словенії під егідою ЮНЕСКО удруге гімназисти у співпраці з Калуським міськрайонним відділенням Української бібліотечної асоціації та своїми друзями-костополянами з Рівненщини реалізували спільний культурологічно-себетворчий проект «Щастя – БУТИ!».
Мета словенського проекту й нашого візиту до Марібора – не лише ознайомлення з театральною культурою учасників проекту, а й популяризація її через власну відчуттєвість сценічної гри, щоб краще дізнатися про різні культури, мови й спопуляризувати своє. А ще подружитися з представниками інших народів для того, щоб відчути безпосередню взаємність і підтримку не лише в сьогочассі, й у майбутньому, з розумінням і повагою ставитися до різноманіття представників різних держав і культур, глибше дізнатися про інші традиції й культури – «з середини».
Учнів і їхніх наставників з Калуша й Костополя кілька років поспіль єднає Міжнародна літня школа лідерів Батьківщинознавства «Орлиний дух Карпат: англомовний скринінг». Там разом вони вимріяли й цьогорічну програму міжнародного проекту. Спільно обміркували й майбутню діяльність. Через те корисно, насичено й неповторно провели кілька днів у закордонні.
Бути собою – щастя. Відчули це одразу ж під час по-домашньому затишної зустрічі в національній оазі – Центрі української культури в Будапешті з його працівниками та президентом Державного самоврядування українців Угорщини паном Юрієм Кравченком, яку Калуському міськрайонному відділенню Української бібліотечної асоціації Івано-Франківщини за дорученням Надзвичайного й Повноважного Посла України в Угорщині пані Люби Непоп допоміг зорганізувати Перший секретар українського дипломатичного корпусу пан Іван Лукачук. На ній почули про громадсько-культурні надбання наших закордонних кревників, представили власні проектні надбання. А головне – віднайшли панно із зображенням українського герба-тризуба роботи людини з надзвичайною харизмою – Ірини Сохацької, легенди Калуша, почесної мешканки, багаторічної голови Калуської філії Союзу українок, почули, про те, що тут зчаста тішить угорських українців вокальний гурт «Ліра», пам’ятають спів випускниці гімназії Соломії Жекало, у кінці лютого на фестивалі «Дні української культури в Угорщині» очікують на участь уродженця села Голинь Володимира Гонського – заслуженого діяча мистецтв України. Шарму завершення того дня додала вечеря від пана Юрія в ресторані української кухні «UKRÁN UDVAR Étterem», улюбленому місці естетичної та гастрономічної насолоди дипломатів різних країн.
Передстрітенська днина, 14 лютого, цілочасно випромінювала мистецьке дитинне душесвіття словенців, сербів, українців! І розпросторювала флюїди щастизлеття наживо – прямим транслюванням через мережу Інтернет. Наш «перший млинець» у цьому новому для нас міжетнічному проекті увінчався усмішко-оплесками глядачів і дружбопродовженням українсько-сербсько-словенських взаємин. Нами представлено було тему вічну – розуміння себе в собі й у світі – театральну композицію «Бути собою – круто!» за мотивами п’єси Марійки Підгірянки «В чужому пір’ю», обрамлену піснеспівом нашої славетної краянки Костянтини Малицької із вкрапленням народного мелосу – гаївки «Синичка».
До того ж, нас і всіх учасників цього міжнародного мистецького душезлеття привітали Перший та Третій секретарі Посольства України в Республіці Словенії Андрій Бороденков та Олександра Янушевська, які, попри величезну зайнятість, прибули зі столиці Словенії Любляни. Організатори проекту були захоплені такою увагою українських миротворців і публікацією схвального відгуку на своїй сторінці у Фейсбуці та на сайті амбасади й Міністерства закордонних справ України.
На зворотньому шляху учасники проекту здійснили екскурсію-експедицію містом Папа в Угорщині, приурочену 205-річчю з дня народження Тараса Шевченка. Чому саме тут?.. Бо в Папі витає дух славетного ідейного побратима Кобзаря – Шандора Петефі. 3роблене цими двома національними геніями упродовж їхнього короткого життя вражає своєю кількістю і якістю.
Нехай нам та нашим закордонним друзям щастить і щасливиться!
