• Закон України “Про освіту”
• Закон України “Про повну загальну середню освіту”
• Закон України “Про охорону дитинства”
• Закон України “Про охорону праці”
• Кодекс цивільного захисту України
• Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”
• Концепція безпеки закладів освіти
• Національна стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища у новій українській школі
• Розпорядження КМУ № 174-р від 24.02.2023 “Про затвердження плану освітнього середовища у новій українській школі на 2023 рік”
• Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти
• Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти
• Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань із питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях, підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України
• Формування та застосування учнями компетентностей, необхідних для здорового та безпечного життя, сприятиме досягненню глобальних цілей сталого розвитку, проголошених ООН (резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року № 70/1) і підтриманих Україною відповідно до Указу Президента України від 30 вересня 2019 року № 722 “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”

У закладі забезпечено доступність навчальних приміщень для осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема безперешкодний доступ до будівель, навчальних класів та іншої інфраструктури відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів. Заклад використовує підйомну платформу з вертикальним переміщенням для осіб із обмеженими можливостями та інших маломобільних груп населення, яку встановлено біля входу до приміщення суміжного освітнього закладу – Калуської початкової школи №11 Калуської міської ради Івано-Франківської області, відповідно до Договору безстрокового спільного безоплатного користування нерухомим майном, укладеного 01 вересня 2020 року, що передбачено п. 5.10 ДБН В.2.2-3:2018.

https://vseosvita.ua/c/news/post/78155

Фізична безпека дітей під час війни   Правила поведінки в евакуації, на окупованих територіях і в зоні бойових дій

ІНСТРУКЦІЯ з безпеки життєдіяльності учнів під час канікул

1. Загальні положення

1.1. Інструкція з безпеки життєдіяльності учнів під час канікул поширюється на всіх учасників освітнього процесу.

1.2. Інструкцію розроблено відповідно до «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 01.08.2001 №563, «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, «Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України», затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління державної пожежної охорони від 30.09.1998 №348/70.

1.3. Усі учасники освітнього процесу повинні знати правила надання першої (долікарської) допомоги при характерних ушкодженнях, мати необхідні знання і навички користування медикаментами.

2. Вимоги щодо безпеки життєдіяльності учнів під час літніх канікул

2.1. Учні мають виконувати правила дорожнього руху, знання про які були отримані на уроках основ здоров’я, інших навчальних предметів, виховних годинах:

• рухатися тротуарами і пішохідними доріжками, притримуючись правого боку;

• за межами населених пунктів рухатися узбіччям чи краєм проїжджої частини, йти назустріч руху транспортних засобів;
• переходити проїжджу частину тільки по пішохідних переходах, зокрема підземних і наземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч;
• у місцях із регульованим рухом керуватися тільки сигналами регулювальника чи світлофора;
• виходити на проїжджу частину з-за транспортних засобів з упевненістю, що не наближаються інші транспортні засоби;
• чекати на транспортний засіб тільки на посадкових майданчиках (зупинках), тротуарах, узбіччях, не створювати перешкод для дорожнього руху;
• на трамвайних зупинках, необладнаних посадковими майданчиками, виходити на проїжджу частину лише з боку дверей і тільки після зупинки транспортного засобу;
• у разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного або синього кольору чи спеціальним звуковим сигналом утриматися від переходу проїжджої частини або негайно залишити її;
• не вибігати на проїжджу частину, не влаштовувати на ній або поблизу неї ігри, не переходити проїжджу частину поза пішохідним переходом або в невстановлених місцях;
• по проїжджій частині дороги рухатися на велосипеді можна тільки дітям, які досягли 16-ти років; мопеди й велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: попереду – білого кольору, з боків – оранжевого, позаду – червоного; на голові у водія має бути захисний шолом; слід чітко дотримуватися правил дорожнього руху;
• водіям мопедів і велосипедів заборонено: керувати транспортом із несправним гальмом, звуковим сигналом, у темну пору доби; рухатися автомагістралями, якщо є поряд велосипедна доріжка; рухатися тротуарами і пішохідними доріжками; під час їзди не триматися за кермо та знімати ноги з педалей; перевозити пасажирів; буксирувати інші транспортні засоби;
• для катання на інших засобах (скейтборд, самокат, ролики тощо) слід обирати місце на дитячих або спеціальних майданчиках, на проїжджу частину виїжджати заборонено;
• перебувати поблизу залізничних колій дітям без супроводу дорослих заборонено;
• під час користування транспортним засобом учні повинні сидіти або стояти тільки в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування.

2.2. Перебуваючи вдома, на вулиці, в установах, транспорті, учні повинні чітко виконувати правила пожежної безпеки:

• заборонено брати з собою вогненебезпечні предмети, що можуть спричинити пожежу (запальнички, сірники, петарди, бенгальські вогні, феєрверки, цигарки, легкозаймисті речовини, вогнезаймисту рідину тощо);
• користуватися газовою плитою вдома можна тільки зі спеціалізованим електричним приладом для вмикання і під наглядом дорослих;
• заборонено використовувати горючі матеріали, приносити їх до приміщення; застосовувати відкритий вогонь (факели, свічки, феєрверки, бенгальські вогні тощо), хлопавки, дугові прожектори; влаштовувати світлові ефекти із застосуванням хімічних та інших речовин, що можуть викликати загорання;
• у жодному разі не піднімати на вулиці чи в іншому місці незнайомі предмети;
• користуватися електроприладами можна тільки із сухими руками і в присутності батьків;
• у разі виявлення обірваних проводів, неізольованої проводки, іскріння проводки слід негайно повідомити про це дорослих;
• не скупчуватися біля входів та виходів у громадських приміщеннях;
• у разі пожежної небезпеки (наявності вогню, іскріння, диму) слід негайно вийти на повітря (за двері, на балкон) та кликати на допомогу; викликати службу пожежної охорони за номером 101, назвати своє ім’я, прізвище, коротко описати ситуацію: наявність вогню, диму, кількість людей у приміщенні, залишити номер свого телефону;
• при появі запаху газу в приміщенні у жодному разі не вмикати електроприлади, не користуватися стаціонарним чи мобільним телефоном; відчинити вікна, двері, перевірити приміщення, вимкнути газову плиту, якщо вона була ввімкнена, і вийти з приміщення; покликати на допомогу дорослих, негайно повідомити в газову службу за номером 104 чи пожежну охорону за номером 101, назвати своє ім’я, прізвище, коротко описати ситуацію й залишити номер свого телефону.

2.3. Перебуваючи вдома, на вулиці, громадських місцях, приміщеннях, транспорті учні повинні чітко виконувати правила з попередження нещасних випадків, травмування, отруєння тощо:

• дотримуватися правил безпечного перебування біля водойм та на воді:
  • заборонено перебувати біля водойм без супроводу дорослих;
  • слід виконувати правила безпечної поведінки на воді: не запливати за огороджувальні буї, не підпливати до моторних човнів, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;
  • не залізати на технічні та попереджувальні знаки, буї та інші предмети; не використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;
  • не стрибати у воду в незнайомих місцях і зі споруд, непристосованих для цього; не організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням і захопленням тих, хто купається; не стрибати у воду з човнів, катерів, вітрильників та інших плавзасобів;
  • не використовувати для плавання дошки, камери від волейбольних м’ячів, рятувальні круги, надувні матраци (особливо у штормову погоду);
  • не купатися біля причалів та у вечірній час, особливо після заходу сонця; не купатися біля обривів, зарослих рослинністю берегів, у затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях та інших водоймах, що не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не зареєстровані місцевою владою як місця масового відпочинку;
  • не засмічувати воду та узбережжя, не залишати та не кидати сміття.
• категорично заборонено перебувати біля будівельних майданчиків, кар’єрів, закинутих будівель для запобігання обвалів і попередження травм та загибелі;
• категорично заборонено вживати алкоголь, наркотичні засоби, тютюнові вироби, стимулятори;
• слід уникати вживання в їжу грибів;
• категорично заборонено брати в руки, нюхати, їсти стебла, листки, корені, квіти та плоди незнайомих диких рослини, що може призвести до отруєння;
• на вулиці слід бути обережним, дивитися під ноги, щоб не впасти в яму чи відкритий каналізаційний люк;
• не підходити до щитових, стовпів з високовольтними проводами;
• бути обережними на дитячих майданчиках, у парках відпочинку: спочатку переконатися, що гойдалки, атракціони, турніки та інші прилади справні, сильно не розгойдуватися й не розгойдувати інших, щоб не призвести до падіння чи іншого травмування;
• не виходити на дах багатоповерхівки для попередження падіння з висоти;
• не підходити до відчинених вікон, не перехилятися через перила, для запобігання падіння з висоти;
• не спускатися у підвали будинків чи інші підземні ходи, катакомби, бомбосховища;
• не наближатися до тварин для запобігання укусів і травм.

2.4. Під час самостійного перебування вдома, на вулиці, у громадських місцях, у друзів, на молодіжних заходах, у замкнутому просторі з чужими людьми учні повинні виконувати правила безпеки життєдіяльності, попередження правопорушень та насильства над дітьми:

• не розмовляти й не вступати в контакт із незнайомцями, зокрема не передавати їм цінні речі, ключі від дому, навіть якщо вони назвалися представниками поліції; слід одразу кликати на допомогу і швидко йти до людей;
• не підходити до автомобілів із незнайомцями, навіть якщо вони запитують дорогу, слід сказати, що не знаєте, і швидко йти геть;
• перебувати без супроводу дорослих на вулиці дітям до 10 років можна до 20 год, до 14 років – до 21 год, до 18 років – до 22 год;
• не відчиняти двері дому навіть представникам правоохоронних органів і не відповідати на запитання незнайомців, а в цей час зателефонувати батькам;
• бути подалі від тих, хто влаштовує бійки, не брати участі в суперечках дорослих і не провокувати словами чи діями агресивну поведінку, що може призвести до бійки або травми;
• не заходити в під’їзд, ліфт із незнайомими людьми; якщо незнайомець вчиняє якісь дії щодо вас, слід одразу кликати на допомогу;
• бути уважними, оглядатися й перевіряти, чи не слідує за вами хтось під час проходу провулків, підземних переходів; якщо за вами хтось іде, зупинитися й відійти вбік, щоб потенційний переслідувач пройшов повз;
• під час перебування на розважальному заході треба завчасно попередити батьків, щоб зустріли вас після його завершення; у разі виникнення небезпечної ситуації під час заходу звертатися до служби охорони, викликати поліцію за номером 102, зателефонувати батькам;
• у громадських місцях слід керуватися загальними правилами етикету й нормами поведінки, не вчиняти дії, що можуть призвести до правопорушень, не провокувати навколишніх на агресивну поведінку діями і словами.

2.5. Учні повинні виконувати правила запобігання інфекційним захворюванням:

• при нездужанні не виходити з дому, щоб не заражати інших людей, звернутися до лікаря і надалі чітко виконувати його рекомендації;
• приміщення постійно провітрювати;
• у разі контакту із хворим одягати марлеву маску, якщо захворювання поширюється повітряно-крапельним шляхом;
• хворому слід дотримуватися постільного режиму;
• постійно мити руки з милом перед їжею і після повернення з вулиці;
• не їсти брудних овочів та фруктів, ретельно їх мити й ошпарювати;
• не вживати самостійно медичних препаратів, не рекомендованих лікарем;
• у разі поганого самопочуття, коли дорослих немає поруч, слід викликати швидку медичну допомогу за номером 103, описати свій стан, назвати номер свого телефону, домашню адресу, прізвище, ім’я, а також зателефонувати батькам.

3. Вимоги щодо безпеки життєдіяльності учнів при виникненні надзвичайної або аварійної ситуації 3.1. Не панікувати, не кричати, не метушитися, а чітко і спокійно виконувати вказівки дорослих, які перебувають поряд. 3.2. Слід зателефонувати батькам, коротко описати ситуацію, повідомити про місце свого перебування. 3.3. Якщо ситуація вийшла з-під контролю дорослих, потрібно зателефонувати до служб екстреної допомоги за телефонами:

• 101 – пожежна охорона;
• 102 – поліція;
• 103 – швидка медична допомога;
• 104 – газова служба;

коротко описати ситуацію, назвати адресу, де сталася надзвичайна ситуація, а також своє прізвище, ім’я, номер свого телефону. 3.4. У разі можливості слід залишити територію аварійної небезпеки.

Загальна інформація про булінг

19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 № 2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Так, Закон України «Про освіту» доповнено пунктом, яким передбачено, що булінг (цькування) це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого. Типовими ознаками булінгу (цькування) є:

• систематичність (повторюваність) діяння;
• наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
• дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Крім цього, внесено відповідні доповнення до статей Закону «Про освіту», які визначають права та обов’язки засновника та керівника закладу освіти, педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу здобувачів освіти та їхніх батьків. Зокрема, передбачено обов’язок засновника закладу освіти вживати заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу. Керівник закладу освіти має забезпечувати створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

• розглядати заяви про випадки булінгу (цькування) здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видавати рішення про проведення розслідування;
• забезпечувати виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
• повідомляти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

Передбачено також зобов’язання закладів освіти забезпечувати на своїх веб-сайтах відкритий доступ до правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти, плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу, порядку подання та розгляду заяв (з дотриманням конфіденційності) про випадки булінгу від здобувачів освіти, їх батьків. Педагогічні працівники:

• мають право на захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
• зобов’язані повідомляти керівництво закладу освіти про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

Психологічна служба та соціально-педагогічний патронаж мають:

• забезпечити профілактику та запобігання цькуванню;
• надавати консультативну допомогу батькам;
• давати психологічний супровід учням , які стали жертвами булінгу, були його свідками чи агресорами.

Образливі прізвиська, глузування, піддражнювання, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо однокласника чи однокласниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування – регулярного, повторюваного день у день знущання. Регулярне та цілеспрямоване нанесення фізичної й душевної шкоди стало об’єктом уваги науковців і педагогів, починаючи з 70-х років минулого століття, й отримало спеціальну назву – булінг. Прикметною ознакою булінгу є довготривале «відторгнення» дитини її соціальним оточенням. Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі його нема. Це може бути шкільний двір, сходи, коридори, вбиральні, роздягальні, спортивні майданчики. У деяких випадках дитина може піддаватися знущанням і поза територією школи, кривдники можуть перестріти її на шляху до дому. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі. За даними різних досліджень, майже кожен третій учень в Україні так чи інакше зазнавав булінгу в школі, потерпав від принижень і глузувань: 10% – регулярно (раз на тиждень і частіше); 55% – частково піддаються знущанню з боку однокласників; 26% – батьків вважають своїх дітей жертвами булінгу. Практично в усіх країнах булінг більш поширений серед хлопчиків, ніж серед дівчаток, і його жертвами також частіше стають хлопчики. Це не просто пустощі або грубість, а особлива форма взаємин. Кажучи про форми прояву булінгу, найбільш типові для хлопчиків і дівчаток, слід зазначити, що якщо хлопчики частіше вдаються до фізичного булінгу (стусани, поштовхи тощо), то дівчатка більш охоче користуються такими формами тиску, як поширення пліток, виключення з кола спілкування. А втім, ця різниця відносна і схоже, що вона зменшується. Шкільний булінг – явище системне й комплексне. Тому, окрім лікарів, психіатрів, психологів (які займаються зазвичай уже з тими, хто піддався цькуванню та знущанням з боку своїх однолітків і однокласників), до вивчення й профілактики цього явища повинні, безперечно, долучатись учителі, соціальні педагоги, шкільні психологи. Зміни щодо протидії булінгу внесено також до спеціальних законів «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійну (професійно-технічну) освіту», «Про вищу освіту». Запроваджується адміністративна відповідальність за булінг. Так, доповненою статтею 173-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що булінг (цькування), що вчиняється стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Якщо цькування вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, то штраф становитиме від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Також передбачено, що неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів поліції про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до 20% заробітку. Порядок реагування на випадки булінгу (цькування), затверджений наказом МОН України №1646 від 28.12.2019     Витяг зі Статуту закладу 4.2. Здобувачі освіти мають право на:

• безпечні та нешкідливі умови навчання;
• повагу до людської гідності;
• захист під час освітнього процесу від приниження честі й гідності, будь-яких форм насильства та експлуатації, булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров’ю;
• отримання соціальних та психолого-педагогічних послуг як особа, яка постраждала від булінгу (цькування), стала його свідком або вчинила булінг (цькування).

4.3. Здобувачі освіти зобов’язані:

• поважати гідність, права, свободи та законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, дотримуватися етичних норм;
• повідомляти керівництво Ліцею про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком яких вони були особисто або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.

4.6. Педагогічні працівники мають право на:

• безпечні та нешкідливі умови праці;
• захист під час освітнього процесу від будь-яких форм насильства та експлуатації, у тому числі булінгу (цькування), дискримінації за будь-якою ознакою, від пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю.

4.7. Педагогічні працівники зобов’язані:

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу;
• захищати здобувачів освіти Ліцею під час освітнього процесу від будь-яких форм фізичного та психічного насильства, приниження честі та гідності, дискримінації за будь-якою ознакою, пропаганди та агітації, що завдають шкоди здоров`ю здобувача освіти;
• повідомляти керівництво Ліцею про факти булінгу (цькування) стосовно здобувачів освіти, педагогічних працівників, інших осіб, які залучаються до освітнього процесу, свідком якого вони були особисто або інформацію про які отримали від інших осіб, вживати невідкладних заходів для припинення булінгу (цькування).

4.9. Батьки здобувачів освіти або особи, які їх замінюють, мають право:

• отримувати інформацію щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування);
• подавати керівництву або засновнику Ліцею заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу;
• вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.

4.10. Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані:

• поважати гідність, права, свободи і законні інтереси дитини та інших учасників освітнього процесу;
• сприяти керівництву закладу у проведенні розслідування щодо випадків булінгу.

Причини булінгу: помилкове уявлення про те, що агресивна поведінка допустима; бажання завоювати авторитет в очах друзів та однолітків; бажання привернути увагу впливових дорослих; нудьга, здирство, компенсації за невдачі в навчанні чи громадському житті; велика кількість негативної інформації по телевізору чи в Інтернеті; агресивні комп’ютерні ігри; конфлікти між батьками, обмеження прав дитини, залякування, тиск, жорстоке поводження з дитиною. Булінг: поради батькам, учителям та дітям  

Булінг у школі: відреагувати й запобігти

ПАМ’ЯТКА УЧНЯМ

• Пам’ятайте, що насилля − неприпустима річ у стосунках людей.
• Ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
• Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом.
• Ви маєте право висловлювати й обстоювати свою думку.
• Чітко й однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
• Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують у спілкуванні з вами лайливі слова − це насильство.
• Навчіться розрізняти поняття добро і зло.
• Все, що принижує людську гідність, − зло; усе, що звеличує гідність людини, − добро.

ПАМ’ЯТКА БАТЬКАМ

• Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, у якій дитина народилася.
• Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
• Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить їй.
• Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну та неповторну.
• Не виражайте часто свого незадоволення, критика лише породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.
• Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.
• Ніколи не намагайтеся запевнити дитину в тому, що вона погана.
• Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
• Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
• Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
• Завжди давайте дитині шанс бути кращою.
• Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.

ТЕЛЕФОНИ ЕКСТРЕНИХ СЛУЖБ

• Служба екстреної допомоги – 112
• Служба порятунку МНС України – 101
• Національна поліція України – 102
• Швидка медична допомога – 103
• Аварійна служба газу – 104

ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ

• Національна “гаряча лінія” з питань захисту прав дитини – 116 111 
• “Гаряча лінія” щодо булінгу – 116 000
• “Гаряча лінія” з питань запобігання насильству – 116 123 або 0 800 500 335
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини – 0 800 50 17 20
• Уповноважений Президента України з прав дитини – 044 225 76 75
• Центр надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103

• Уповноважений адміністратор, відповідальний за систему роботи в закладі із виявлення, встановлення та ефективного реагування на факти насильства, жорстокого поводження з дітьми, у тому числі булінгу Мар’яна Ляхович, заступник директора з навчально-виховної роботи – 099 912 84 82
• Відповідальна особа за виявлення, встановлення та ефективне реагування на факти насильства, жорстокого поводження з дітьми, у тому числі булінгу Леся Байляк, практичний психолог – 050 974 18 61