Відбулась зустріч гімназистів із канадійцем-ізраїльтянином Бернардом Дічеком

     16 січня старшокласники гімназії мали незабутню зустріч із канадійцем-ізраїльтянином паном Бернардом Дічеком, представником родини євреїв-калушан, яку свого часу порятували наші земляки — родичі гіназійного педагога Наталії Забрицької.

     Натхненником проведення заходу став Віталій Півторак, учитель-словесник, координатор багатьох міжнародних учнівських проектів. Ось як Віталій Романович розповідає про сьогоднішнє творче знайомство:

— У різдвяно-новорічному міжчассі варто ушляхетнюватися душетрепетними надбаннями ЛЮБОМУДРЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ, популяризувати їх серед юні. Саме цим був наснажений ЛЮДИНОЗНАВЧИЙ ПОЛІЛОГ «Блажен, хто зна — любить» із «зберігачем і шукачем непроминальних скарбів генетичної любові до Калуша із генетично-спогадального набутку євреїв-калушан Реґіни та Йозефа Дічеків» — Дічеком Бернардом.

     Зародився на відчуттєвому рівні ще два роки тому під час творчої роботи гімназистів над відеороликом, який учасники гуртків «Родовід», «Єроклуб», мовно-літературної творчості Івано-Франківського обласного відділення МАН готували за одним із проектів ГО «Інша освіта» та з художньо-документального літературного образка (самвидавна збірка «Зоря стогранної любові») гімназистки-випускниці 2011 року Тетяни Дубини (наставник Галина Довжанська) про родину — ПРАВЕДНИКІВ СВІТУ — гімназійного педагога Наталії Забрицкої — Паньковичів, — котра порятувала закоханих молодят… А наприкінці минулого року розкрилився завдяки друзям-миротворцям «Євроклубу» Бреннену й Патриції, які «спровокували» творче знайомство Тетяни Панькової, викладача факультету іноземних мов Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, й освітян Калуської гімназії, а також спонукали усіх охочих до проведення цього цікавого заходу. І демонстрація уривків із авторського фільму Б. Дічека про пошук «свого Калуша з батькових натхненних розповідей», і окрушини спогадів представниці роду калушан-людинолюбів, і запитання небайдужих до минувшини гімназистів, і філософсько-громадянські рядки цьогорічного поета-ювіляра, Шевченка ХХ століття Василя Стуса створили ту НЕПРОМИНАЛЬНУ АУРУ ЛЮБОВІ, котра уже сьогодні священнодіє для МАЙБУТТЯ…


Поділитися:

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *