ПОМИНАЛЬНА ВЕРВЕЧКА
до 5-річчя світлої пам’яті директора Калуської гімназії
Дмитра Михайловича Бахматюка
Працюємо за принципом: максимум доброти до дітей
при максимумі вимог до їхніх знань…
Дмитро Бахматюк
Він горів гімназією! Прокладав дорогу до омріяної елітної школи через власну душу. На це поклав життя. І був глибоко переконаний: елітна школа ніколи не зможе бути приватною – залежати від капіталу, адже для української нації потрібен справжній інтелект. Сад нев’янучої любові, виплеканий Дмитром Михайловичем, буде вічно цвісти й плодоносити… (Колектив гімназії)
Він був непокірним до консерватизму чиновництва, протестантом і бунтівником проти канцеляризму й буквоїдства. Умів радіти за успіхи всіх і кожного. Вітав свіжу ідею і бачив у ній перспективи. Дбав за моральне здоров’я колективу. Щиро допомагав у труднощах, особистих проблемах. Був скромним у своїх життєвих потребах і незбагненно великим мрійником у баченні майбутнього освіти. Професіонал за духом, умів навчати й вірив у свою справу… (Ліна Стефанюк)
А ще – справжній інтелігент-інтелектуал! Великий гуманіст. Людина – чутлива до несправедливості й нефаховості. Глибокий психолог: схильний до вчинків Я-центровості, бо брав на себе непосильну ношу реалізації ідей, які всі оминали, і не перекладав відповідальності на когось. Чесний і непідкупний. Совісний і доброзичливий. Ініціативний, новатор у реалізації освітніх думок. Випередив ідеї НУШ (Нової української школи) на кілька десятиліть: втілював новий педагогічний підхід – дитиноцентризм, дбав про забезпечення комфортності й захищеності дитини в колективі, вимагав розвивати зародки обдарованості; піднімав авторитет учителя як носія освітніх новацій; запровадив демократичний стиль управління й життя колективу; ініціював практику педагогіки партнерства, втілив нову систему диференційованого оцінювання знань – 55-бальну; реалізовував роботу між батьками, учнями та закладом за угодою про співпрацю (сьогодні – меморандум)… (Галина Сергієнко)
Засвітні мандри світлої душі Майстра щороку оприявнюють Його непереборні істини й учинки. Бо правдиві, виплекані ЛЮБОВ’Ю до людини! Таку історію успіху «провінційного» освітнього закладу міг створити лише Він. Бо дешифрував секрети власної мислі й душі! Освітній часопростір сьогодення повниться Його альтруїстичним педагогічним сподвижжям… (Віталій Півторак)
Освітянська зоря, запалена на добрий ужинок, приносить і сьогодні дивовижні плоди крилатої думки, високого інтелекту й наполегливої невтомної праці. Бо добро серця й розуму пишно розквітає, як і дерева нашої гімназії, насаджені ним, Мудрим Садівником! (Оксана Табачук)