Вельмишановна громадо!
Сьогодні минає рік від того трагічного дня, коли обірвалось життя видатного нашого земляка, одного з найбільш яскравих представників української освітянської еліти, найнаполегливішого та найпослідовнішого будівничого навчального закладу нового типу, а для гімназійної родини – духовного батька й мудрого наставника – Дмитра Бахматюка.
Вже рік вимріяна і виплекана НИМ гімназія, яка була ЙОГО мірою цінностей, ЙОГО релігією і метою, живе БЕЗ НЬОГО, але освічена й освячена ЙОГО великими трудами й заповідями.
З нами завжди й у всьому – міць духу, щирість серця, сила слова нашого Учителя. І світло високого патріотизму, ідейної самопосвяти, яким він наповнив епоху творення, становлення й розвитку Калуської гімназії, не згасне ніколи.
Мені, як наступнику Дмитра Михайловича на посаді очільника закладу, сьогодні відрадно констатувати, що впродовж року, який минув:
- гімназії офіційно присвоєно ім’я її фундатора, відтак – воно відображене й у нашій новій символіці та на всіх інформаційних ресурсах;
- своєрідним пам’ятником Дмитрові Бахматюку стало велелюдне відзначення 25-річного ювілею гімназії, яке окреслило масштабність його постаті на тлі історії калуської громади та української освіти;
- завдяки сприянню міського голови нещодавно побачила світ книга видатного освітянина «Гімназія: друге десятиріччя», яка доповнила його першу історико-публіцистичну працю, видану 2002 року (невдовзі відбудеться її презентація);
- сьогодні ж, у поминальну річницю, ми відкриваємо меморіальний знак зі скульптурним зображенням Дмитра Бахматюка на фасаді гімназійного приміщення.
Безмежна дяка і низький уклін як від гімназійної родини, так і від усієї калуської спільноти відомим нашим меценатам, людям, які з власної ініціативи, з відповідальним професійним підходом, благодійно виготовили цю високомистецьку, глибоко символічну композицію, – скульпторові Ігореві Семаку та підприємцеві Галині Підкамінній.
«Немов живий!», – захоплюються роботою усі, хто її споглядає. Тож віднині Дмитро Михайлович буде щодня зустрічати і проводжати своїх гімназистів та, активно включаючись в освітній процес, неодмінно даватиме нам слушні настанови…
Саме тому першочерговим завданням Калуської гімназії імені Дмитра Бахматюка є не тільки не опускати планки, а й сягати нових високих обріїв у різних аспектах своєї діяльності.
Сьогодні, як і рік тому, в руках людей палахкотять свічки. Вони нагадують про те, що життя Дмитра Михайловича – то спалах. Яскравий спалах зорі, яка освітила нам шлях у майбутнє.
Тож вічна пам’ять і слава цій воістину Великій Людині!
І, безперечно, – Vivat, Гімназіє!
