Учениця 10-Б класу Олена Бідюк стала фіналістом Програми обміну майбутніх лідерів FLEX. Ця програма надає учням загальноосвітніх шкіл змогу подорожувати до Сполучених Штатів Америки, навчатися впродовж одного академічного року в американській школі та проживати в американській родині. То ж ліцеїстка готується до цікавого періоду в учнівському житті.
Олена Бідюк про свою участь у програмі:
– Програма FLEX спрямована не так на навчання, як на обмін культурами та можливість побачити Америку такою, якою вона є насправді, поділитися досвідом та розвіяти чисельні стереотипи щодо обох сторін. Із офіційного сайту: «Програма була створена завдяки переконанню сенатора Біла Бредлі у тому, що найкращим шляхом для забезпечення довготривалого миру та взаєморозуміння між Сполученими Штатами та країнами Євразії є надання можливості молоді із цих країн особисто пізнавати Америку та американців. Основною метою FLEX є покращення взаєморозуміння між країнами та надання можливості молоді спостерігати за американським державним устроєм та бути його частиною».
Досконале знання англійської мови не є обов’язковим для участі у програмі – учасників відбирають більше за якостями, якими вони наділені. Із назви зрозуміло, що шукають лідерів, а також тих, хто й справді зможе прожити цілий академічний рік у США.
Сама програма складається з трьох етапів, які завжди проходили офлайн, але цього року, через пандемію, програма проводилася дистанційно на сайті AIS. Реєстрація починалась у вересні-жовтні. На першому етапі учасники повинні були написати три есе на різні теми (у кожного вона інша). У мене було щось на кшталт «Чи був у вас досвід, який, як ви думаєте, допоможе на програмі FLEX?», «Що ви робили, коли у вас не сходились погляди із вашими друзями?», «Чи був у вас випадок, коли вам щось і справді важко вдавалося (поза школою), що ви робили та чого навчилися?». На написання есе було відведено декілька днів.
Потім пришов лист про те, що я пройшла на другий етап. Це вже був тест на знання англійської мови. Деякі завдання були нелегкими, але, як я вже казала, знання мови не має бути ідеальним, тому головне не зациклюватися на цьому.
Третій етап, як на мене, найважчий та найоб’ємніший. Він складається із написання ще трьох есе, інтерв’ю один на один та заповнення анкети (це найдовший процес із усіх турів). Взагалі, у минулі роки ще була якась гра чи квест (для того щоб подивитися на те, як учасники справляються із різними ситуаціями), але цього року провести її не вдалось.
Я брала участь у програмі вперше, тому складно порівнювати із тим, як все проходило в попередні роки. Все робити онлайн було трохи незвично. Та й інтернет-з’єднання було не завжди справним. Для прикладу, у мене після перших 2-3 хвилин інтерв’ю воно перервалось і мені прийшлось перезаходити. Але організатори поставилися до цього із розумінням, тому причин для хвилювання не було. Коли мені вдавалося переходити з одного етапу на інший, це навпаки додавало впевненості та спонукало старатися ще і ще.
Я б хотіла порадити всім взяти участь наступного року, тому що це неймовірна можливість. Навіть, якщо спочатку це здається нереальним та просто якоюсь мрією ‒ пробуйте. У будь-якому разі це досвід, який обов’язково допоможе у житті.
Колись для мене це теж було тільки мрією, яка згодом перетворилася на ціль. А впевнений рух до цілі, незважаючи на всі перешкоди, визрів добрим результатом. Дякую всім, хто мене підтримав: батькам та педагогам! Окреме спасибі ‒ вчителеві англійської мови Оксані Ігорівні Сороці!
Оксана Табачук says:
Вітаю!